HBK "Школа-садок "Софія"Субота, 21.10.2017, 04:12

Приветствую Вас Гiсть | RSS
Главная | Регистрация | Вход
Меню сайта

Разделы новостей
Espanol [17]
Вчмтелі іспанської мови
Новини [179]
Поточні новини навчального закладу.
Семінари [20]
Висвітлення різноманітних нарад, семінарів, засідань ШМО і т.д.
Цікаво! [20]
Цікаві події, що відбуваються на освітянській ниві України

Наш опрос
Мій найулюбленіший предмет
Всього відповідей: 1008

Главная » 2017 » Жовтень » 1 » Мандруємо Україною
Мандруємо Україною
20:51

Фото у Facebook https://www.facebook.com/media/set/?set=a.525406307805080.1073741861.164117657267282&type=1&l=06d3cef051

Щороку в День школи учні вирушають на екскурсії. Святкування наших іменин традиційно є насиченим, пізнавальним, цікавим. Ось як розповідають про свої мандрівки учні.

Христина Потовська, учениця 8-Б класу: "28-29 вересня учні 8-Б класу разом із класним керівником Оксаною Адамівною Костецькою та вчителем української мови та літератури Оксаною Степанівною Коцюрубою їздили у дводенну поїздку на Волинь. Спочатку ми прибули до с. Пляшева, де відвідали музей-заповідник "Козацькі могили", довідалися багато цікавого про битву під Берестечком і побачили чимало гарних старовинних експонатів. Після того помандрували до одного з найстаріших і найгарніших замків Західної України - Луцького замку Любарта. На його території є в'язниця, підземелля, багато музеїв (музей книг, дзвонів тощо). Також ми піднімалися на В'їзну Вежу висотою 30 метрів, зверху мали змогу бачити майже все стародавнє місто Луцьк. Цікаво, що замок Любарта збудований на болоті. Кажуть, його зводили протягом 50 років, а стіни вежі мають приблизно 3 метри товщини. Всередині вежі - сходи у вигляді спіралі, яка стрімко піднімається все вгору та вгору. Нам було досить важко йти, бо сходинки високі й вузькі. Після екскурсії в замку попрямували в село Колодяжне до садиби геніальної поетеси Лесі Українки. Тут у музеї нам з любов’ю розповіли про найдрібніші деталі з життя неперевершеної жінки. Ми навіть доторкнулися до речей, які належали Ларисі Косач та її родині. Другий день мандрівки. Зранку ми пішли на озеро Світязь, а вже дорогою до Львова зупинилися у місті Володимир-Волинський. Там з екскурсоводом прогулялися по великому центральному парку міста, оглянули пам’ятники руським князям, пили воду з цілющого джерела, біля якого цвіли кольорові квіти, а на них сиділо багато яскравих метеликів. Також відвідали декілька церков. По дорозі додому бачили шахти, де видобувають вугілля. Наша весела та пізнавальна подорож швидко пролетіла. Сподіваємося, що зовсім скоро ми знову кудись поїдемо".

Северин Рибка, учень 8-Б класу:
"Настала ця довгоочікувана подорож… І у такі поїздки з нами завжди їздять наші найкращі, найулюбленіші вчителі. Це Оксана Степанівна та Оксана Адамівна. Так, саме так, і я не роблю з мухи слона. Гаразд, розпочинаю розповідь…
Були у нас неприємні моменти з водієм, проте я оминаю цю історію, не буду про погане.
28 вересня. Берестечко. Музей "Поле Берестецької битви". Це перша ціль нашої подорожі. Тут ми побачили знахідки козацьких речей: гармати, рушниці, пістолі, кулі, порохівниці, порох, тримачі шабель, ножі, окремі елементи зброї та багато іншого. Розповіли нам про битву під Берестечком, про те, як українські козаки боролися з польським військом. Чому ж музей називається "Поле Берестецької битви"? Бо саме в цій місцевості й точилася битва. 
Далі наш маршрут пролягав до Луцького замку. Туди ми трохи запізнилися, і нам довелося чекати екскурсовода. За цей час змогли дослідити цю пам’ятку архітектури самотужки…І ось ми піднімаємося гвинтовими сходами у в’їзну вежу… Щоб послухати розповіді гіда, зупиняємося на кожному поверсі. Нарешті дісталися до останнього ярусу, звідси добре видно місто… Відомо, що замок Любарта був оточений ровами з водою, але провели меліорацію, і сьогодні про це ніщо не свідчить. Проте лише з першого погляду, адже й досі вологість повітря тут висока, а міський парк відпочинку ніби розкреслений багатьма каналами й потічками. 
Останнім сьогоднішнім екскурсійним об’єктом було село Колодяжне, родинний будинок Лесі Українки… Я здавна захоплений цією прекрасною особистістю, а оповідачка музею ще більше зміцнила любов до письменниці та розуміння її постаті. Екскурсовод дуже гарно, з любов’ю розповідала, а ми добре слухали.., тому нам дозволили зайти до вітальні Лесиного будиночка, «білого», та зробити там фотографію… А також я не забуду оповідь Оксани Степанівни про Лесю…
Ось і день добігає кінця… Ми їдемо на місце ночівлі, у Гряду. Дорогою трішки заблукали, чи як? Приїхали - вже було пізно й темно, хоч око виколи, а у такій темряві попробуй не вбач якогоїсь містики… Нам відвели два дерев’яні котеджі. Розселили нас так: більшість дівчат в один будиночок і мене з Дмитром (Стециною) туди ж… Щоправда, з нами ще був екскурсовод Юрій, але його присутність ми помітили тільки зранку. Усі інші були у другому будинку. 
29 вересня. Вже ранок… Сьогодні ми маємо піти на прогулянку до озера Світязь…Зібравшись, вирушаємо… По дорозі нам трапилося стільки грибів! Я був вражений такою їх кількістю. Не часто мені доводиться збирати гриби, тому, може, й здивувався. А також для мене було цікавим фактом те, що тут дуже багато кременю можна знайти.
Озеро Світязь. Таке величне… Простягається ген-ген далеко… Мало не за небокрай. Прекрасне!.. На жаль, говорять вчені, є така небезпека, що воно, а можливо, й інші озера можуть стекти у кар’єр, який викопали в Білорусі. 
Усі кинулися до пристані фотографувати… Як на гріх, звідкись взявся якийсь чоловік і пішов до води купатися. Вам не причулося! Він пішов купатися. Звичайно, це його справа, проте фотографії уже не ті! Ми вирушили вздовж берега, за нами - місцеві собаки, які з’явилися нізвідки. Були й коти, але найбільшу увагу завоювали радянські гойдалки…
Шкода, треба повертатися… От ми вже виїжджаємо додому, на превеликий жаль… Але ще не кінець! На зворотньому шляху у нас виявилася незапланована екскурсія по Володимиру-Волинському. Що ж можу я сказати про це місто? Вулиці, парки, названі на честь князів, правителів. Тут ми відвідали давні церкви… Пройшлися вуличками. Однак минає і ця екскурсія, і їдемо до Львова… Ще бачимо по дорозі Червоноградські шахти - Львівська область… 
Кінець нашої подорожі… Та не треба залишатися у минулому… Будуть нові поїздки та ще й цікавіші!
"

Категория: Новини | Просмотров: 13 | Добавил: Ostap | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа

Календарь новостей
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Поиск

Друзья сайта

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостів: 1
Користувачів: 0


Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz